Лінійка, присвячена відкриттю "Тижня математки"
Слово вчителя
1-й ведучи
Сьогодні будем, друзі, з вами
Царицю всіх наук вітати...
Так можем гордо і по праву
Ми математику назвати.
2-й ведучий.
Наук на світі є багато,
Їх навіть важко полічити,
Та нам їх треба добре знати,
Щоби на світі добре жити.
1-й ведучий.
Наука — знайдені алмази,
Вугілля, золото і мідь,
В руках людей могутній лазер
І сотні зрошених угідь.
2-й ведучий.
Наука — хліб мільйонотонний,
Дари розвіданих морів
І винограду пишні грона,
Й серед пустель пташиний спів.
1-й ведучий.
Це — атом, скорений людиною,
Нові потужні русла рік,
Дерзання й пошуки невпинні—
То наш великий славний вік!
2-й ведучий.
До різних ми наук охочі,
Нехай ведуть нас до вершин,
Та зараз ми сказати хочем:
«Наш математиці уклін!»
1-й ведучий.
Математика — цариця всіх наук. Називається вона від грецького слова «матема» — наука.. Давні греки ще в V ст. до н. е. знали чотири «матеми»: вчення про числа — арифметика, теорія музики — гармонія, вчення про фігури — геометрія і вчення про небесні тіла — астрономія, або астрологія.
2-й ведучий.
У давній Греції мислителі поділялися на дві групи. Першу з них очолював Піфагор. Він та його учні вважали знання священними. Наука, за Піфагором, була таємною, недоступюю для всіх. Ніхто не мав права ділитися своїми відкриттями з іншими. Піфагорійці називали себе акузматиками.
1-й ведучий.
Другу групу очолював давньогрецький учений Гіппас Месопотамький, який вважав, що «матема» доступна всім, хто може продуктиво мислити. Вони називали себе математиками. З часом друга група перемогла.
1-й ведучий.
Важко уявити собі життя людей без математики — у цьому не допоможе навіть найсміливіша фантазія.
2-й ведучий.
Якось в одній країні організували конкурс на кращий твір «Як би людина жила без математики?».
1-й ведучий.
Ну і що?
2-й ведучий.
За кращий твір обіцяли дуже велику винагороду.
1-й ведучий.
хто ж її одержав?
2-й ведучий. Уяви собі, що ніхто. На конкурс не було подано жодної роботи: навіть найталановитіші фантасти не
змогли уявити, як можна жити без математики.
1-й ведучий. Так, історія цього конкурсу ще раз переконує нас, що життя без математики не можливе.
2-й ведучий. Люди живуть і працюють.
1-й ведучий. Відкривають таємниці атома.
2-й ведучий. Літають у космос, спускаються на дно океанів та в глибини Землі.
1-й ведучий. І завжди їм допомагає математика.
2-й ведучий. Але цього тижня ми говоритимемо не про місце математики в житті людини...
2-й ведучий. ...а покажемо, якою цікавою і захоплюючою може бути ця наука.
Учень 1
А мені математика — мука,
В ній немає живої краси,
Це важка, нецікава наука —
В ній лиш символи й формул «ліси».
1-й ведучий. З тим, що математика — наука нелегка, погодитися можна. Але той, хто розуміє математику, ніколи не розгубиться в «лісі» формул і символів.
Учень 1 А хіба ж неправда, що в математиці скрізь нудьга?
2-й ведучий. Звичайно, ні.
Учень 1. Але ж в математиці немає краси. Хіба неправда?
1-й ведучий.
Зрозумій, ти не правий, мій друже
Не тим шляхом ти пішов.
Із задачами, певно, не дружиш,
То й поезії в них не знайшов.
Учень 1
«Хоч ти смійся, а хоч плач
Не люблю я тих задач.
А чому терплю невдачі?
Чом серджусь на ті задачі?
Чи задачник непутящий,
Чи таланту десь узяти?
Та знайшов я спосіб кращий:
Тільки відповідь читати.
Ви учіться, хто бажає,
Я б здоров'я не втрачав,
На умову не зважаю:
Раз — помножив, два — додав».
2-й ведучий.
Ні, не хитра ця наука,
Якщо відповідь читать,
Може статись дід за внука,
Буде меншим літ на п'ять.
А друкарська десь машина
Нам дала п'ять тонн вівса.
Що ж ми учневі поставим
За подібні чудеса?
1-й ведучий. А тепер подивимось, що буває з тими, що не вчать математику…
Сценка
Прийшов зі школи наш Данило
Щоденник заховав уміло.
Та враз побачила це мати,
Що ж, це доведеться показати…
Зітхнула матінка повільно,
Бо там-ого!- «незадовільно»
Я не повірила б нізащо,
Що в мене син- таке ледащо!
За що отримав одиницю?
Данилові морга систриця,
Сказав я, що гіпотенуза
То особливий вид медузи…
Ти щей на двійку потрудився?
В розмову батько тут втрутився.
Отож, учителька завзято
Про землекопів і лопати
Чомусь задачку задала
І де вона її взяла?
Я біля дошки, як умів,
Її розв’язував, як вмів,
І ось, закінчена робота
Два, і дві треті землекопа
У мене вийшло.
Я старався!
Тільки чомусь весь клас сміявся?
Ой, горе, йди-но краще спати!
Данилові сказала мати.
Заснув хлопчина. Та вночі,
Йому приснився сон страшний
Десь на галявині лісовій,
Серед пахучої трави
Лежав без ніг і голови
Його нещасний землекоп…
Хто б поміг йому?
Ну, хто б?
Схопивсь Данино, стрепенувся:
Ой, матінко моя!
Тепер вже точно присягнусь,
Що дроби вивчу я
2-й ведучий
Будеш, друже, трудитись сумлінно
У навчанні уникнеш невдач
І розв'яжеш на «добре» й «відмінно»
Не десяток, а сотні задач.
1-й ведучий.
Проникаючи в зоряні далі,
В таємниці земної кори
Математика всіх закликає:
«Ти міркуй, фантазуй і твори»
Слово вчителя. Дякую за увагу.