Слово вчителя

1-й ведучи

Сьогодні будем, друзі, з вами
Царицю всіх наук вітати...
Так можем гордо і по праву
Ми математику назвати.

2-й ведучий.

Наук на світі є багато,
Їх навіть важко полічити,
Та нам їх треба добре знати,
Щоби на світі добре жити.

1-й ведучий.

Наука — знайдені алмази,
Вугілля, золото і мідь,
В руках людей могутній лазер
І сотні зрошених угідь.

2-й ведучий.

Наука — хліб мільйонотонний,
Дари розвіданих морів
І винограду пишні грона,
Й серед пустель пташиний спів.

1-й ведучий.

Це — атом, скорений людиною,
Нові потужні русла рік,
Дерзання й пошуки невпинні—
То наш великий славний вік!

2-й ведучий.

До різних ми наук охочі,

Нехай ведуть нас до вершин,                                                       
Та зараз ми сказати хочем:

«Наш математиці уклін!»

1-й ведучий.

 Математика — цариця всіх наук. Називається вона від грецького слова «матема» — наука.. Давні греки ще в V ст. до н. е. знали чотири «матеми»: вчення про числа — арифметика, теорія музики — гармонія, вчення про фігури — геометрія і вчення про небесні тіла — астрономія, або астрологія.

  2-й ведучий.

У давній Греції мислителі поділялися на дві групи. Першу з них очолював Піфагор. Він та його учні вважали знання священними. Наука, за Піфагором, була таємною, недоступюю для всіх. Ніхто не мав права ділитися своїми відкриттями з іншими. Піфагорійці називали себе акузматиками.

1-й ведучий.

Другу групу очолював давньогрецький учений Гіппас Месопотамький, який вважав, що «матема» доступна всім, хто може продуктиво мислити. Вони називали себе математиками. З часом друга група перемогла.

 

1-й ведучий.

Важко уявити собі життя людей без математики — у цьому не допоможе навіть найсміливіша фантазія.

2-й ведучий.

Якось в одній країні організували конкурс на кращий твір «Як би людина жила без математики?».

1-й ведучий.

Ну і що?

2-й ведучий.

За кращий твір обіцяли дуже велику винагороду.

1-й ведучий.

 хто ж її одержав?

2-й ведучий. Уяви собі, що ніхто. На конкурс не було подано жодної роботи:  навіть найталановитіші фантасти не
змогли уявити, як можна жити без математики.

1-й ведучий. Так, історія цього конкурсу ще раз переконує нас, що життя без математики не можливе.

2-й ведучий. Люди живуть і працюють.

1-й ведучий.  Відкривають таємниці атома.

2-й ведучий. Літають у космос, спускаються на дно океанів та в глибини Землі.

1-й ведучий. І завжди їм допомагає математика.

2-й ведучий. Але цього тижня ми говоритимемо не про місце математики в житті людини...

2-й ведучий. ...а покажемо, якою цікавою і захоплюючою може бути ця наука.

Учень 1

А мені математика — мука,
В ній немає живої краси,
Це важка, нецікава наука —
В ній лиш символи й формул «ліси».

1-й ведучий. З тим, що математика — наука нелегка, погодитися можна. Але той, хто розуміє математику, ніколи не розгубиться в «лісі» формул і символів.

Учень 1  А хіба ж неправда, що в математиці скрізь нудьга?

2-й ведучий.  Звичайно, ні.

Учень 1.  Але ж в математиці немає краси. Хіба неправда?

1-й ведучий.

Зрозумій, ти не правий, мій друже

Не тим шляхом ти пішов.

Із задачами, певно, не дружиш,

То й поезії в них не знайшов.

Учень 1

«Хоч ти смійся, а хоч плач
Не люблю я тих задач.
А чому терплю невдачі?
Чом серджусь на ті задачі?

Чи задачник непутящий,
Чи таланту десь узяти?

Та знайшов я спосіб кращий:

Тільки відповідь читати.

Ви учіться, хто бажає,
Я б здоров'я не втрачав,
На умову не зважаю:

Раз — помножив, два — додав».

2-й ведучий.

Ні, не хитра ця наука,
Якщо відповідь читать,
Може статись дід за внука,
Буде меншим літ на п'ять.

А друкарська десь машина
Нам дала п'ять тонн вівса.
Що ж ми учневі  поставим
За подібні чудеса?

1-й ведучий. А тепер подивимось, що буває з тими, що не вчать математику…

Сценка

Прийшов зі школи наш Данило

Щоденник заховав уміло.

Та враз побачила це мати,

Що ж, це доведеться показати…

Зітхнула матінка повільно,

Бо там-ого!- «незадовільно»

Я не повірила  б нізащо,

Що в мене син- таке ледащо!

За що отримав одиницю?

Данилові морга систриця,

Сказав я, що гіпотенуза

То особливий вид медузи…

Ти щей на двійку потрудився?

В розмову батько тут втрутився.

Отож, учителька завзято

Про землекопів і лопати

Чомусь задачку задала

І де вона її взяла?

Я біля дошки, як умів,

Її розв’язував, як вмів,

І ось, закінчена робота

Два, і дві треті землекопа

У мене вийшло.

Я старався!

Тільки чомусь весь клас сміявся?

Ой, горе, йди-но краще спати!

Данилові сказала мати.

Заснув хлопчина. Та вночі,

Йому приснився сон страшний

Десь на галявині лісовій,

Серед пахучої трави

Лежав без ніг і голови

Його нещасний землекоп…

Хто б поміг йому?

Ну, хто б?

Схопивсь Данино, стрепенувся:

Ой, матінко моя!

Тепер вже точно присягнусь,

Що дроби вивчу я

2-й ведучий

Будеш, друже, трудитись сумлінно
У навчанні уникнеш невдач
І розв'яжеш на «добре» й «відмінно»
Не десяток, а сотні задач.

1-й ведучий.

 Проникаючи в зоряні далі,
В таємниці земної кори
Математика всіх закликає:
«Ти міркуй, фантазуй і твори»

 

Слово вчителя. Дякую за увагу.