Розробка вчителя початкових класів

Майструк Лідія Мефодіївна

            Проблема: збереження природи, поліпшення екології.

Мета проекту: показати роль природи у житті людини; виховувати дбайливе ставлення до природи; спонукати учнів до дій, які б примножували природні багатства рідного краю; виховувати почуття патріотизму

Місце проведення: на природі

Тип проекту: дослідницький

 І. Планування діяльності

1.Знайди інформацію в книжках (залучити бібліотекаря, батьків) про екологію в Україні, у рідному краї.

2.Запам’ятай знайдену інформацію.

3.Обговори з друзями отриману інформацію.

4.Вивчи вірш.

5.Намалюй, зроби аплікації.

6.Звіт.

 Завдання для груп

1.Збірінформації про птахів нашого краю.

2.Збірінформації пр. тварин нашого краю.

3.Збірінформації про рослини нашого краю.

4.Загадки та прислів’я про природу.

5.Малюнки на тему «Природа наш друг і помічник».

6.Залучити батьків до виготовлення масок, костюмів, плакатів.

 Девіз проекту:  «Ніколи не зробимо шкоди природі ми в ріднім краю».

 Реалізація проекту

1. Організація класу. — Ми всі любимо природу:

Турбуємось про чисту воду,

Дерева, квіти доглядаємо,

Гілочок не ламаємо,

Про пташок завжди ми дбаємо.

 Повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні у нас незвичайний урок, Сьогодні ми зробимо ще один крок в країну. Природи, в країну чудову, Що нас чекає — нам ще не відому Захист нашого проекту ми здійснимо у вигляді уроку — мозаїки. Виконуючи проект кожна група мала своє завдання. А тепер складаємо частини мозаїки, тобто результати вашої дослідницької роботи, які утворять картину — підсумок нашого уроку.

Учитель. Мешканці, які живуть у природі, прислали нам мішечок. Зараз ми побачимо, що там лежить, (дістає паличку і листок паперу, згорнену у трубочку). Тут написано, що всіх дітей нашого класу звіри, птахи, дерева і кущі запрошують до себе в ліс. На нас чекає багато цікавого.

Допоможе в нашій подорожі ось ця чарівна паличка. Але вона стане чарівною тоді, коли ви розв’яжете три завдання.

 1. Розгадаєте 5 загадок

1.Маленький, сіренький, по полях літає, у ночі співає.( соловейко)

2. Уночі гуляє, вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі.( сова )

3. Маленьке, сивеньке, всіх людей одягає.( вівця )

4. Хоч не шию я ніколи, а голок в мене доволі. (їжачок )

5. Сірий, зубастий, по полю блукає, ягнят шукає, (вовк )

 2. Допоможете вставити пропущені букви в словах

—едм.~дь, к-ба-, ли-иц-.

 3. Назвіть 5 пташок та звірів, які залишаються з нами взимку (горобець, сорока, сойка, синиця, снігур, заєць, лисиця, вовк, білка, кабан).               

Учитель. Отже ми впорались зі всіма завданнями. Тепер паличка поведе нас до лісу  (звучить музика П.І Чайковського « Пори року »- магнітоф. запис ). Ось ми і потрапили до нашого невеличкого лісу (лісопосадка). Тут багато дерев. Давайте подивимось навкруги, але одними очима, не створюючи галасу, щоб не злякати мешканців лісу. Наші учні готувались до уроку і зробили малюнки деяких лісових звірів (діти демонструють свої малюнки).

—  Назви, які звірі тут зібралися.

—  Що цікавого ви можете розповісти про вовка?

— Як вигадаєте, для чого лисиці хвіст?

— А які звірі вміють плавати? Чому білці не можна мочити хвіст?

— У якої тварини народжуються малята взимку? Чому вони не замерзають?

— Яка тварина вважається царем українських лісів?

— Що ви можете розповісти про лося? А тепер відгадаємо загадки про звірів.

—  Полем та лісом гасає,

Овечок хапає та всіх лякає, (вовк)

 — Прийшла вона з довгим віником На бесіду з нашим півником, Схопила півня на обід

Та замела мітлою слід, (лисиця)

 —  В мене шубка з колючок, В мене сіра спинка. ДІЄ, як чорний п’ятачок. Очі — намистинки.(їжак)

 — Має він великі ікла І густу щетину, Любить ритися в багнюці Та й ще зве родину.(кабан)

 —  Червонясту шубку має, По гілках вона стрибає, Хоч сама мала на зріст, Та великий має хвіст, Як намисто, оченята…

Хто це ? Спробуй відгадати (білка)

 (Під час відгадування загадок з’являються діти у масках звірів. Діти повинні вибрати маску для відгадування).

 Учитель. А хто окрім звірів проживає у лісі?

А яких пташок ви можете назвати?

- Зараз проведемо гру «Впізнай птаха за описом».(опис проводять учні старших класів)

— Птах великий за розміром, голова, краватка, крила та хвіст чорні, а решта опіріння сіре. Хоч птах і дуже обережний, але інколи поселяється поблизу життя людини. Гнізда мостить на деревах, у гаях, садах, на узліссях.(ворона)

—Маленька пташка, у неї ошатна жовта сорочка з чорною краваткою, зеленувата спинка, на голові яскраво — білі щички, чорна шапочка. Пташка дуже рухлива. Причепившись до найтоншої гілочки, може повисати вниз головою.(синичка)

 — Вони з’являються у нас взимку. У цієї пташки чорненька голова, рожевий животик. Узимку їсть різні ягоди, бруньки дерев, насіння бур’янів. У цієї пташки короткий і товстий дзьоб, яким вона вправно вилущує насіння ясена і горобини.(снігур)

 — Гарно забарвлений птах: зверху чорний з білими плямами на крилах, а знизу білий. Підхвістя і потилиця червоні. У цього птаха міцний, долотоподібний дзьоб, він добуває з-під кори і навіть з деревини комах та інших личинок.(дятел)

 Учитель. А чи хочете ви, щоб ці птахи з’явились зараз тут? А давайте розкажемо вірш «Кольорові пташки», який ми вивчили разом.

 «Червоні снігурі стрибають по дворі

 В задумі чорний крук присів на білий сук

 Синиці голубі співають на горобині.

 На зиму омелюх пошив рудий кожух.

 А горобець — дивак вдягнув чогось зелений фрак.

 Зелений, та й дарма — бо сірих фарб нема».

 (З’являються діти у костюмах птахів).

 Учитель. Давайте послухаємо, що цікавого вони нам розкажуть. Перший наш гість — Синичка. Як тобі, Синичко, живеться?

 Синичка. Скільки тут пташок співало, веселилося щодня, Коли сонце припікало і літала комашня Кожний кущик, кожну гілку обсідали залюбки, щоб не шкодили ніскільки їм зажерливі жуки. Сили в крильцях не жаліла кожна пташка -ой лю-лі, і комах, і гусінь їла на зеленому гіллі

А настане як зима, цих комашечок нема.

 Учитель. Другий наш гість всім нам знайомий — дятел.

 Дятел. Ой було, було, було — всюди зелено цвіло.

Хто працює, а не спить, до схочу міг їсти й пить. Пробудився на зорі — застрибав я по корі, Де сховався жучок, короїд — черв’ячок. Лиш прицілився: стук — стук! І у дзьобі — жук! Як прийде вже зима — їжі доброї нема.

 Учитель. Хто ж це третій гість?

 Снігур. Рід наш, друзі, не з добра взяв наймення снігура. Крихти їжі на бігу ми шукаємо в снігу. Та бува це не завжди: не знайшов, то й так сиди. Тільки як вони по морозу сидіть — ще померзнемо, глядіть! Краще стриб, стриб, може їжі знайшли б. Дуже важко взимку жити, бо нема їсти й пити.

 Учитель. Пташки, розкажіть нам, про що і як ви між собою розмовляєте.

Снігур. Цір-цір-цір.

Вийди, Іванку на двір!

Синичка. Час-час-час

Вийди, Марійко, до нас!

Дятел. Цинь-цинь-цинь

Хлопчику, зернятко кинь!

Щиглик. Ціть-ціть-ціть

Нас рятувати взимку спішіть!

Горобчик. Дбайте, діти, про нас!

На сніданочок для пташки

Киньте зерен, киньте кашки.

Ми все літо працювали - Сади від черви обчищали. Ще й співали всім на втіху. Світ навколо звеселяли.

 Учитель. А яку ж користь приносять птахи? Чи потрібна допомога пташкам? Коли? Яка? (Відповіді дітей). А зараз треба відгадати загадку, для того, щоб зрозуміти про щодалі ми будемо з вами говорити.

—   Тільки вийдеш ти із хати, То зустрінеш нас.

Ми — це сад зелений. Ми — гаї  й діброви, Ми — це трави й квіти. Хто такі ми, діти? (Рослини) А чи можете назвати рослини,які оточують нас зараз? ( діти називають дерева, кущі, трави, квіти, які бачуть навколо).

 Учениця (старшокласниця)

Всі ми любимо природу, та чи завжди шануємо її вроду. Пригадалася мені сумна історія, яка відбулася насправді. Я розповім вам про загублену берізку весною.

— березневий день її  зрубали, Вона, немов лебідонька, стояла Стан обвивали шовкові коси, Була нам мила в спеку і в морози. У березневий день її зрубали, Від болю затремтіла, застогнала, Мов скошена, упала при дорозі. Весняним соком пролилися сльози. Той сік цілющий, а вона вже мертва.

Рука не заніміла, не затерпла!  Яке жорстоке треба серце мати. Щоб ту красу навіки зруйнувати. Стікали додолу ці живі сльозинки. А небо чисте — жодної хмаринки. Весна ішла — життя всім дарувала, А на землі берізка помирала. Інсценівка вірша.

Учень. Ми зможемо врятувати красуню своїм добром! Полікуємо білесеньку, будем щодня оглядатиїї! ( Діти стають навколо берізки, дарують ій своє добро)

1 учень. Берізонька, берізонько,

Ти мавко лісова зелені твої кіски вітрисько розвива Стоїш ти при дорозі у травах і кущах і білісвої ноги тимиєш у дощах.

 2  учень. Прошу вас, із берізки ви соку не точіть.

Ви краще їй сестричку зелену посадіть. Ви краще їй шпаківню поставте на гілках, Щоб прилетів до неї друг лісу — добрий птах!

3  учень. Я посаджу берізоньку зелену та струнку —

Нехай росте під сонечком у нашому гайку. Прийде весна теплесенька, їй коси розплете — Нехай мала берізонька на радість нам росте.

 4  учень. Поклонімося березінині, Щоб красу вона несла людині.

(Діти схиляють голови до берізки, дівчинка — берізка оживає,встає, розпрямляє віти)

 Учениця. Тож нехай наш девіз буде таким: Хором. Немає лісу — посадіть мало лісу — бережіть! Багато лісу — не губіть! Діти піднімають і читають плакат: «Несіть добро у світ природи!» (читання вірша напам’ять)

 1.Ми посадимо липи і клени — Буде все місто зелене.

2.Ми посадимо в полі тополі, Хай вони зростають поволі.

3.Ми обсадимо школу бузками, Прикрасимо клумбу квітками.

4.Хай ростуть дерева і квіти, Хай будуть здоровими діти.

5.Дерева зростатимуть з нами, Шелестітимуть тихо гілками. Хай же шумить тополина

Всі. Хай цвіте, розквіта Україна!

 Підсумок заняття.

Учитель. Мабуть, час повертатися додому. Ми взнали багато нового про тварин, пташок, рослин. Що ми можемо пообіцяти природі?

Діти розповідають вірш. — Ніколи не зробимо шкоди Природі ми в ріднім краю! Ми друзі природі, вона з нами поруч в житті назавжди.

Очікувані результати.

Живої природи світ таємничий Ми на уроці сьогодні відкрили. Навчились красу не руйнувати, а примножувати, любити, оберігати. Тільки добра всім будем бажати І намагатися природу не ображати.